Призначення аліментів на утримання дитини

4
3.0 / 5

Призначення аліментів на утримання дитини

Advertisement

Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Обов’язок утримання дитини виникає у кожного із батьків незалежно від того чи проживають вони окремо чи перебувають у шлюбі між собою.

Зокрема, ч. 1 ст. 181 Сімейного кодексу України (далі – СКУ) встановлено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Однак це не позбавляє права одного з батьків, з ким проживає дитина, у разі необхідності звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Так, частиною третьою вищезазначеної статті Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статею 183 СКУ встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У випадку стягнення аліментів на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Згідно ст.184 СКУ, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів суд призначає з урахуванням стану здоров’я та матеріального становище дитини; стану здоров’я та матеріального становище платника аліментів; наявністю у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставини, що мають істотне значення. Проте, при всіх цих обставинах, згідно ст. 182 СКУ, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 СКУ.

Окрім вищезазначеного, ст.185 СКУ передбачено обов’язок того з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також того з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

За загальним правилом аліменти за рішенням суду стягуються до досягнення дитиною повноліття, проте, згідно ч.1, 2, 3 ст.199 СКУ, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У випадку стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина з позовом до суду може звернутись той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При подачі позову про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору.

Адвокатська компанія “Козюра і партнери” – Ваш надійний юридичний захист!

Advertisement

LEAVE YOUR COMMENTS